Issue INSULA. 2024. № 7. Матеріали ХІІ науково-практичної конференції “Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці”. 2024

Програма

Author: Програма ХІІ науково-практичної конференції "Історія запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці".

Annotation: Програма

Keywords: Програма

Резолюція

Author: Резолюція ХІІ науково-практичної конференції "Історія запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці"

Annotation: Резолюція

Keywords: Резолюція

УЖИВАННЯ НАЗВ «НИЗ», «ЗАПОРОЖЖЯ», «УКРАЇНА», «СІЧ» В ОФІЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТА ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО (СЕРЕДИНА XVI СТ. – 1650 РОКИ).

Author: Тарас Чухліб

КОЗАЦТВО І ЧУМАЦТВО ЯК ІСТОРИЧНІ ФОРМИ САМООРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНЦІВ

Author: Роман ДОДОНОВ

Annotation: Фронтірний характер Вольностей Війська Запорозького багато в чому обумовив спорідненість соціокультурних рис козаків та чумаків. Метою дослідження є розгляд козацтва і чумацтва як конкретно-історичних форм саморегуляції українців, що виконували соціально-значущі функції в додержавному стані формування ранньомодерної нації. У статті розглядаються існуючі концепції походження та взаємодії козацтва та чумацтва. Так, за І. Рудченком, в основi чумацтва лежить козацтво. М. Костомаров стверджував, що чумацтво і бурлацтво є проміжною ланкою між козацтвом та селянством. Д. Яворницький доводив, що сiчовики не лише охороняли, а й грабували чумакiв. Простежуються спільні риси побутову, фольклору та мілітарної культури козаків і чумаків як історичних форм самоорганізації українців. Робиться висновок, що завдяки козакам вдалося політично відстояти Гетьманщину, завдяки чумакам відбувалося початкове нагромадження капіталу, зародження торгово-буржуазних відносин, формування заможного класу, становлення національного ринку. Подібні процеси були притаманні більшості країн тогочасної Центрально-Східної Європи. Спільним моментом для названих концепцій співвіднесення козацтва і чумацтва є генетичний (чумаки походять від козаків) та організаційній аргументи (соціальна будова козацьких і чумацьких асоціацій подібна). Їх виокремлення дозволило розширити перелік асоціацій і поставити питання про історичні форми саморегуляції українського народу в додержавному стані. До таких форм слід віднести козацтво, чумацтво, бурлацтво, кобзарство, лоцманство, вільні матроси, гончари та інші цехові об’єднання. Всі вони є продуктом стихійної самоорганізації та підпорядковуються універсальним соціологічним закономірностям. До цього слід додати, що чумацтво, як і козацтво, були формами життєдіяльності, не сумісними з кріпацтвом. Вони не вписувалися ані в загальний циркуляр Російської імперії, ані в жорсткий «економізм» радянської методології. Адже драматична історія козацтва та чумацтва – це не лише про військову звитягу чи матеріальний добробут, а й про індивідуальну свободу, єднання людини з природою, мрії про гідне життя.

Keywords: Україна; запорожці; чумаки; історичні форми саморегуляції українського народу.

СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР МІСТА САМАР І ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСТВА

Author: Сергій Світленко

Annotation: У процесі всебічного вивчення духовно-культурної спадщини запорозького козацтва становить значний дослідницький інтерес Свято-Троїцький собор міста Самар, який є архітектурною пам’яткою національного значення. Вивчення цього історичного об’єкта як «місця пам’яті», «простору пам’яті», є актуальним з погляду предмета студій пам’яті. Мета дослідження полягає в реконструкції історії Свято-Троїцького собору в місті Самар у контексті збереження історичної пам’яті українства. Методи роботи: історико-системний, історико-типологічний, описовий, а також методологічний арсенал студій пам’яті. Головні результати і висновки дослідження. Історія Свято-Троїцького собору вже ставала об’єктом історико-краєзнавчих досліджень, хоча майже не розглядалася з погляду студій пам’яті. Як місце пам’яті, козацький православний храм вирізнявся своєю архітектурною автентичністю, унікальністю і репрезентативністю. Це обумовило стійкість його перебування в просторі історичної пам’яті українства як його пам’яттєвого топосу, символу. За часів російського імперського і комуно-радянського режимів влада проводила таку політику пам’яті, яка притлумлювала, або «розривала пам’ять» про українське козацьке минуле. За цих обставин унікальна пам’ятка архітектури занепадала. На захист Собору ставали представники громадськості, зокрема визначні українські інтелектуали Дмитро Яворницький та Олесь Гончар. За часів відновленої незалежної України збереження архітектурної пам’ятки національного рівня стало справою не тільки громадських діячів, а й держави. Собор має великий потенціал у справі формування й утвердження індивідуальної і колективної історичної пам’яті, свідомості та ідентичності української спільноти.

Keywords: Козацький православний храм, духовно-культурна спадщина запорозького козацтва, топос пам’яті українства, місце історичної пам’яті, політика історичної пам’яті, історична свідомість, історична ідентичність.

ІСТОРІЯ ОСТРОВА ХОРТИЦІ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ІСТОРІЇ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

Author: Микола Дєдков, Ірина Спудка, Георгій Шаповалов

Annotation: Актуальність статті полягає у необхідності наукового доведення історичної правди щодо раннього заселення українських земель Запоріжжя, яке передувало їх включенню до складу російської імперії. Встановлено факт ігнорування у 2020 р. спеціалістом з історико-культурної спадщини Запорізької міської ради рішення 47 сесія Запорізької міської ради від 27.06.2014 р. про встановлення дати заснування м. Запоріжжя від першої згадки о. Хортиці в 952 р. Опрацьовано середньовічні письмові джерела, які вказують на наявність на острові Хортиця поселення Протовче. Проаналізовано матеріали новітніх багаторічних археологічних досліджень, що дозволяють його локалізувати та датувати VIII–XVI ст. Встановлено зв’язок між літописною назвою поселення та його місцезнаходженням. Наголошено на важливості розуміння сакрального значення острова Хортиця для середньовічної України. Запропоновано нове розуміння значення острова Хортиця для найважливіших подій загальнодержавного масштабу в Київської Русі, як чинника відродження історичної ідентичності українського Запоріжжя. Зроблено висновок щодо необхідності повернення Запорізької міської ради до реалізації свого рішення прийнятого 27 червня 2014 р. 47 сесією Запорізької міської ради «Про затвердження звіту робочої групи із уточнення дати заснування м. Запоріжжя».

Keywords: Дніпро, острів Хортиця, Запоріжжя, Протовче, Київська Русь, Костянтин VII Порфієродний, джерела.

ВИХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ МУЗЕЇВ ТА ЇХНІХ ЕКСПОЗИЦІЙ

Author: Тереза Мареш

Annotation: Тези

Keywords: Тези

ДРУГА ХВИЛЯ АРХЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ КОЗАЦЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ (60–90 РОКИ ХХ СТ.)

Author: Надія ГАВРИЛЮК

Annotation: Тези

Keywords: Тези

ХОРТИЦЬКА СІЧ ЯК ЕКСКУРСІЙНИЙ ОБ’ЄКТ

Author: Вячеслав Саричев

Annotation: Розглядаються питання відображення історії козацької твердині на о. Хортиця екскурсійними засобами. Метою дослідження є визначення культурно-просвітницьких можливостей Історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» для розуміння значення Хортиці у виникненні Січі. В ході дослідження встановлено, що співставлення даних історичних джерел із сучасним індустріально-урбаністичним середовищем району о. Хортиця допомагає екскурсії набути однієї зі своїх важливих ознак – бути показом пам’ятки на її історичному місці. Що, в свою чергу, допомагає відвідувачам «бачити» природні об’єкти та пов’язані з ними історичні події. Застосування таких підходів є ефективним для каталізування відтворюючої уяви екскурсантів, підвищення інтересу до тематики Хортицької Січі та містить величезний просвітницький та виховний потенціал.

Keywords: Екскурсійний метод, відтворююча уява, Кічкаська переправа, місцевість Кохане, Хортицька Січ.

УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО ЯК ЯВИЩЕ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ НА ПОШТОВИХ МАРКАХ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Author: Ніна Стрижак

Annotation: В статті подано підбір та зроблено аналіз поштових блоків та марок присвячених добі козаччини, що були надруковані та введені в обіг Укрпоштою України.

Keywords: марка поштова, Укрпошта, козацтво, Хмельницький обласний краєзнавчий музей, ХОКМ

КОЗАЦЬКІ ВИТОКИ ДНІПРА: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

Author: Віктор Векленко, Дмитро Філімонов

Annotation: Розглядається репрезентативність науково-популярного видання С.В. Чирука «Козацькі витоки Дніпра (місто трьох переправ)» в контексті наявних картографічних матеріалів і свідчень джерел.

Keywords: місто Дніпро, Старий Кодак, Новий Кодак, Самарь, Новобогородицька фортеця, Старосамарський ретраншемент.

ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ У КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКОМУ ПОБУТІ ЗА ПИСЬМОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТА ЗБІРКОЮ ХОРТИЦЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

Author: Олена Кравцова

Annotation: Вимірювальні прилади, а саме годинники, компаси, барометри вже давно увійшли в повсякденне життя. Зазначені пристрої в історичній ретроспективі майже завжди були символами або професійної необхідності (як-то для мандрівників, подорожніх, науковців, священників), або «статусною річчю» – ознакою приналежності до певної соціальної групи чи показником матеріального забезпечення. Козацька старшина належала до провідних верств українського суспільства, поєднуючи у своєму повсякденні як, традиції характерні для українського етносу, так і новітні світові досягнення науки та технології. Козацька старшина була тим «місточком», через який в українські землі приходили новітні досягнення, і ця тенденція була доволі всеохоплююча: від кулінарних запозичень до озброєння. Метою даного дослідження є вивчення на основі фондової збірки Національного заповідника «Хортиця» та письмових джерел історії та використання вимірювальних приладів у козацько-старшинському повсякденні. Для досягнення поставленої мети було використано як історичні методи дослідження: історико-порівняльний, хронологічний, описовий, так і спеціальні джерелознавчі методи: критичний, евристичний. Встановлено, що речові джерела з теми дослідження, які становлять музейний фонд України, характеризуються невеликою чисельністю, і це пов’язано з історією формування та функціонування музейних колекцій. Письмові джерела свідчать про активне використання представниками козацької старшини різноманітних вимірювальних приладів, головним чином – годинників. Вимірювальні прилади у козацько-старшинському повсякденні мали різноманітні функції: від прямого призначення до репрезентативних та філософсько-символічних.

Keywords: Ключові слова: годинник, компас, барометр, козацька старшина, речові та писемні джерела.

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОШУКУ КОЗАЦЬКИХ УКРІПЛЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІС-МЕТОДУ

Author: Євген Молдаванов

Annotation: Актуальність. Обумовлюється тим, що на фоні великої кількості праць, присвячених історії козацтва, тематика власне локалізації козацьких укріплень з використанням картографічного методу, а також інформаційних технологій не розглядалася. З огляду на це, новаторство даної роботи полягає у використанні методики геоінформаційних систем (ГІС). Мета. На підставі співставлення картографічних джерел провести пошук місць розташування козацьких укріплень на ділянці Дніпра від Запоріжжя до Нової Каховки. Методи. Вирішенню завдання сприяло застосування спеціальних історичних методів, а саме картографічного, історико-географічного та геоінформаційного (ГІС). Результати. Виявлено чотири невідомих до сьогодні історичній науці козацькі укріплення. Висновки. На підставі локалізації козацьких укріплень переосмислено та сформульовано власну періодизацію існування Запорозьких Січей.

Keywords: Величківська Січ, Дніпровська Січ, Локалізація козацьких укріплень, Стара Кам’янська Січ, Яськовська Січ.

РОЛЬ В.Г. ФОМЕНКО У ДОСЛІДЖЕННІ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»

Author: Ірина Тітова

Annotation: Фондові колекції музеїв є неоціненним джерелом для вивчення не тільки історичних процесів, але і для історіографічних досліджень. В колекції Національного заповідника «Хортиця» зберігається матеріал відомого запорозького краєзнавця В.Г. Фоменка, який включає рукописні та друковані роботи дослідника, фотографії, книги, копії карт, нотатки. Метою даного дослідження є встановлення значення робіт В.Г. Фоменка для дослідження історії запорозького козацтва та введення в науковий обіг матеріалів особистого фонду. Для цього необхідно систематизувати та атрибутувати предмети особистого фонду дослідника; порівняти джерельний комплекс на наявність протиріч, повторів; встановити значення робіт В.Г. Фоменко для історіографії другої половини XX ст. Для досягнення поставленої мети було використано методи систематизації, хронологічний, описовий та історико-порівняльний. В ході дослідження було встановлено, що в своїх роботах В. Фоменко займався систематизацією та узагальненням матеріалів по історії запорозького козацтва, а отриманий результат знайшов втілення в його популяризаторській діяльності, під час активної участі у культурному житті міста та створення історико-культурного заповідника запорозького козацтва на о. Хортиця. Робота з актуалізації матеріалів зазначеного фонду буде продовжена і надалі. Матеріали фонду можуть бути використані дослідниками історії запорозького козацтва, краєзнавцями, для підготовки лекцій та створення тематичних експозицій та виставок.

Keywords: В.Г. Фоменко, фондова колекція Національного заповідника «Хортиця», запорозьке козацтво, омоніми, джерело

РОЛЬ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ У РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ЦЕХОВОГО УСТРОЮ ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ У ІІ ПОЛ. ХVІІ–ХVІІІ СТ.

Author: Світлана Щербина

Annotation: Метою дослідження є вивчення ролі козацької старшини в регламентації та контролі ремісничих цехів на українських землях у ранньомодерний період. Дослідження спрямоване на аналіз того, як козацька старшина впливала на організацію цехів, їхню діяльність, правила внутрішнього устрою, взаємовідносини з ремісниками, а також на те, як ці відносини впливали на економічний і соціальний розвиток у козацькій державі. Дослідження засвідчує, що регулятивна діяльність козацької старшини у сфері цехового устрою мала вагомий вплив на соціально-економічний і культурний розвиток українських земель у період козацької державності.

Keywords: козацька старшина, цех, ремесло, Північне Лівобережжя.

РОСІЙСЬКІ СРІБНІ МОНЕТИ КОЗАЦЬКОГО ЧАСУ У ФОНДОВІЙ КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»

Author: Аліна Будникова

Annotation: Фондові колекції є неоціненним джерелом для вивчення матеріальної культури та історичних процесів. Фондове зібрання заповідника нараховує понад 38000 предметів основного фонду. У складі колекції у 1973 р. було створено групу зберігання «Дорогоцінні метали». На сьогодні колекція предметів з дорогоцінних металів нараховує 1119 одиниць зберігання та включає в себе предмети, що датуються ІV–V ст. до н.е. – сер. ХХ ст. Серед них важливе місце посідають предмети ХVІ–ХVІІІ ст., оскільки вони відносяться до козацьких часів та можуть бути використанні у майбутній експозиції Музею історії запорозького козацтва. В зібранні козацького часу представлені побутові речі, прикраси, предмети релігійного й церковного вжитку, спорядження для зброї; а також нумізматична колекція, що нараховує 748 монет. Мета дослідження полягає у введенні до наукового обігу матеріалів нумізматичного зібрання козацького часу, вивчення його структури, уточнення номіналу та емітенту монет. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні дослідницькі завдання: систематизувати зібрання; встановити джерела надходження предметів до фондів Національного заповідника «Хортиця»; надати опис предметів колекції. Під час опрацювання нумізматичної колекції було використано методи систематизації, хронологічний, описовий та історико-порівняльний. У ході дослідження колекції було встановлено, що у її складі представлено російські, західноєвропейські, турецькі та татарські монети. Найбільша кількість монет в колекції є за належністю російськими. Зібрання російських монет представлено переважно дрібними дротовими копійками та номіналами, що з’являються в обігу у XVIІІ ст. Перспективою подальших досліджень є вивчення та введення до наукового обігу західноєвропейських, турецьких та татарських монет, що входять до складу нумізматичної колекції, а також нових надходжень. Нумізматична колекція заповідника може бути використана в науково-експозиційній роботі для висвітлення історії грошового обігу в Україні в ХVІ–ХVІІІ ст.

Keywords: нумізматична колекція, копійка, скарб, підробні монети, археологічні дослідження.

СТАВРОГРАФІЧНІ ЗНАХІДКИ З ТЕРИТОРІЇ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ФОНДАХ ГРОМАДСЬКОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО СТАВРОГРАФІЧНОГО МУЗЕЮ ХРЕСТА

Author: Віктор Векленко, Зоя Маріна, Олександра Ромашко

Annotation: До наукового обігу вводяться комплекси дрібної культової пластики козацької та посткозацької доби з фондів Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.

Keywords: натільні хрести, українська традиція, запорозька традиція, трансформація форм, Громадський історико-етнографічний ставрографічний Музей Хреста.

МОСКОВИТСЬКІ ХРЕСТИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIIІ СТ. ЯК ІНВАЗІЙНИЙ ЕТНОРЕЛІГІЙНИЙ ПОКАЗНИК: ПРИКЛАД ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНИ

Author: Віктор Векленко, Зоя Маріна

Annotation: До наукового обігу вводяться та аналізуються зразки московитських хрестів другої половини XVIІ – першої половини XVІII ст. з фондів Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.

Keywords: натільні хрести, московитські хрести, Громадський історико-етнографічний ставрографічний Музей Хреста.

ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ТЕРИТОРІЇ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1648–1676 РР.

Author: Катерина Данилова

Annotation: В статті йдеться про грошовий обіг на теренах сучасної Хмельницької області середини XVII ст. Наукове повідомлення опирається на монетні скарби, які є у складі фондової колекції музею.

Keywords: нумізматика, гріш, півгріш, тригріш, цехін, талер, солід, левендаальдер (левак), Річ Посполита, Поділля, Волинь.

ІСТОРІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ САДИБИ КОЧУБЕЇВ У БАТУРИНІ (СЕРЕДИНА ХІХ–ХХ СТ.)

Author: Руслана Огієвська

Annotation: Мета дослідження полягає в реконструкції етапів заходів зі збереження садиби Кочубеїв в Батурині у середині XIX–XX ст. та проведених реставрацій. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано історію заходів зі збереження садиби Кочубеїв у Батурині упродовж 150 років. Введено до наукового обігу інформацію з раніше не відомих документів. Під час публікації було використано загальнонаукові методи історичного дослідження. Висновки: автором розглянуто історію збереження пам’ятки XVII ст. – садиби Кочубеїв у Батурині. На основі писемних джерел встановлено, що від середини XIX і до початку ХХ ст. садибою опікувалися представники родини Кочубеїв. У 1920-х рр. про неї дбали батуринські пасічники, які здійснили першу музеєфікацію. Наступний важливий етап припав на повоєнні роки, коли завдяки заходам української громадськості було виділено кошти та проведено реставрацію пам’ятки. У зв’язку із браком писемних джерел дана тема не розкрита в повному обсязі і потребує подальшого дослідження.

Keywords: садиба Кочубеїв, парк, реставрація, музей, Батурин

КОМПЛЕКС ДРІБНОЇ КУЛЬТОВОЇ ПЛАСТИКИ З ТЕРИТОРІЇ КОЛИШЬОГО СЕЛА КАРАБІНІВКА ПАВЛОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Author: Віктор Векленко, Олександра Ромашко

Annotation: До наукового обігу вводяться і аналізується комплекс дрібної культової пластики козацької та посткозацької доби з території колишнього села Карабінівка Павлоградського району Дніпропетровської області з фондів Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.

Keywords: Карабінівка, натільні хрести, українська традиція, запорозька традиція, предмети особистого благочестя, Громадський історико-етнографічний ставрографічний Музей Хреста.

ЕВОЛЮЦІЯ ЖИТЛА НА ЗАПОРОЖЖІ В КОЗАЦЬКІ ЧАСИ

Author: Михайло Чередниченко

Annotation: Мета роботи. На основі аналізу писемних джерел дослідити еволюцію житла запорозьких козаків у XVI–XVIII століттях. Відстежити зміни, які відбувалися в традиційних прийомах будівництва житла на Запорожжі. Виявити причини, що впливали на вибір будівельних матеріалів та конструкцію козацьких помешкань. Методологія дослідження. Під час дослідження було використано метод джерелознавчого аналізу та синтезу. Наукова новизна. Мати житло одна з базових потреб людини. Козаки на Запорожжі також потребували даху над головою і на кожному етапі своєї історії вирішували дану задачу використовуючи різні природні матеріали та прийоми будівництва. Однак, на даний момент немає спеціальної роботи присвяченої спорудженню козацького житла на Запорожжі. Висновки. Особливості проживання козаків у Пониззі Дніпра в різні часи, обумовлювали вибір матеріалів та прийомів будівництва. На останнє впливали також доступність і вартість згаданих вище матеріалів. За три століття існування запорозького козацтва їх житло пройшло еволюцію від тимчасових будівель у вигляді куренів з очерету та землянок – бурдюгів до напівземлянок та наземних споруд.

Keywords: курінь, землянка, турлучна конструкція, зруб, очерет, глина, дерево, Запорожжя, Кам’янська Січ, «Топографічний опис», «План Запорозької Січі 1766 року», М. Приходько, А. Скальковський, Д. Яворницький, Л. Корж, Г. Розсолода.

РІЗЬБЛЕНІ СВОЛОКИ З ГЕТЬМАНЩИНИ В КОЛЕКЦІЇ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО МУЗЕЮ

Author: Анатолій Щербань

Annotation: Уточнення атрибуції музейних предметів, таких як українські різьблені сволоки ранньомодерної доби, – актуальна проблема сучасного козакознавства. Мета дослідження полягає у висвітленні історії надходження сволоків з колишньої території Гетьманщини до Катеринославського музею імені О. Поля та здійснення їх порівняльного аналізу. Методи дослідження: порівняльно-історичний, аналізу та синтезу. Висновки: Різьблені сволоки, що походили з теренів Гетьманщини і потрапили на початку ХХ ст. до Катеринославського музею імені О. Поля з 1960-70-х рр. зберігаються в Запорізькому краєзнавчому музеї, Нікопольському краєзнавчому музеї та Національному заповіднику «Хортиця». Вони датовані відповідно 1719, 1733 та 1743 рр. і були створені для будинків священника, козацького сотника та особи, соціальний стан котрої не визначено. За морфологією та змістом написів вони подібні, але мають різний ступінь декорованості. Найбагатше прикрашено сволок представника козацької старшини, найпростіше – священника.

Keywords: ранньомодерна доба, Гетьманщина, Катеринославський музей імені О. Поля, різьблені сволоки

ОСОБЛИВОСТІ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ, ЗАПРОЕКТОВАНИХ ТУРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ «КОЗАЦЬКИХ ЗИМІВНИКІВ» НА ОСТРОВІ ХОРТИЦЯ

Author: Наталія Дерев’янко, Анастасія Бабенко

Annotation: Відновлення зимівників на Хортиці має значну актуальність із кількох причин, зокрема, в контексті історичної, культурної та туристичної цінності цього острова. Хортиця – важливий об’єкт історії та культури, зокрема, для українців, оскільки пов’язана з козацтвом і національним героїзмом. Метою дослідження є розробка проєкту благоустрою та озеленення історично-етнографічного комплексу «Козацький зимівник» національного заповідника «Хортиця» зокрема його частини «Пасіка козака Швеця». Методи дослідження. Було проведено обстеження об’єкту, вимірювання, фотографування, роботи з інвентаризації споруд, інженерних мереж, існуючих насаджень. На основі отриманих даних були складені базові графічні креслення та опорний план. Проєктні пропозиції було розроблено з урахуванням отриманих даних і задач, поставлених у проекті. В результаті будуть відтворені різні види козацьких зимівників, які будуть служити основою для ознайомлення з історією козацтва. Відновлення зимівників дасть можливість вивчати і відтворювати архітектурні та будівельні традиції того часу. Це також може стати базою для археологічних та історичних досліджень, які допоможуть зберегти й відновити важливі аспекти української історії.

Keywords: козацький зимівник, пасіка, вулики, благоустрій території, Національний заповідник «Хортиця».

ТОПОНІМ «ХОРТИЦЯ» У СВІТІ

Author: Олег Власов

Annotation: Дослідження присвячене розповсюдженню на різних континентах світу назви «Хортиця» – одного з найголовніших історичних топонімів України. Останній, на думку сучасних лінгвістів, виник як назва річки та був перенесений згодом на сусідні острови, урочище й населені пункти. У ХІХ–ХХ ст., головним чином, внаслідок міграції хортицьких менонітів, український ойконім Хортиця з’явився у Північній Азії, Північній та Південній Америці. Українці, які долучилися до поширення ойконіму Хортиця у Північній Америці та Північно-Східній Азії, на відміну від менонітів, використовували не ойконім, а інсулонім. Розповсюдження топоніму Хортиця у світі підтверджує його високий сакральний статус для обох народів. Та якщо для менонітів Хортиця уособлює селянський ідеал мирної праці на землі, то для українців вона є символом збройної боротьби за незалежність і демократію.

Keywords: Хортиця, перенесений топонім, інсулонім, меноніти, міграція, гірські перевали.

ЗНАХІДКА МОНОКСИЛА З ТАВРОМ НА СТАРОМУ ДНІПРІ (О. ХОРТИЦЯ)

Author: Олег Тубольцев

Annotation: У статті висвітлюється знахідка моноксила з тавром біля острова Хортиця у 2023 р. Додається опис конструкції човна, проводиться реконструкція ділянки знахідки. Додаються тексти джерел про використання човнів для переправ під час деяких походів ранніх слов’ян.

Keywords: моноксил, Хортиця, Дніпро, слов’яни, авари

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ ВЕЛИКОГО ЛУГУ

Author: Світлана Моісеєнко

Annotation: Розглянуті твори художньої літератури, тематично пов’язані з місцевістю Великого Лугу. Наведені уривки творів, що ілюструють семантичне навантаження відомого топоніму. Аналізуються художні засоби опису великолузького простору у літературних текстах. Показано авторське бачення пам’ятки історії і природи.

Keywords: творчість, історія, природа, сакралізація простору, література, козацтво, тема, ідея.

КОЛЕКЦІЯ МЕНОНІТСЬКИХ НАДГРОБКІВ З КОЛОНІЙ ХОРТИЦЬКОГО ОКРУГУ, ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ЕТАПІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МЕНОНІТСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ

Author: Олена Пачковська

Annotation: Матеріал присвячений дослідженню колекції менонітських надгробків з колоній Хортицького округу, як важливого джерела для аналізу соціалізації менонітської спільноти Півдня України. Метою дослідження є висвітлення етапів соціалізації менонітської особистості через вивчення поховальних пам’яток, як культурного феномену, що відображає соціальні, релігійні, сімейні зв’язки в менонітському суспільстві. Завдання дослідження передбачають аналіз соціальних та культурних змістів менонітських пам’ятників колоній Хортицького округу, визначення їх ролі у формуванні соціальної, релігійної та культурної ідентичності окремих індивідів й менонітської спільноти в цілому. Проблема вирішується через використання багаторівневої методології, що поєднує емпіричні теоретичні, загальнологічні методи та спеціальні методи історичної науки. Основою дослідження є аналіз даних, отриманих із надгробків менонітських колоній Хортиця та Інзель Хортиця, що дозволяє поглибити розуміння механізмів формування ідентичності, адаптації до зовнішніх умов та передачі традицій всередині громади протягом поколінь. Залучення поховальних пам’яток, як джерела дослідження, відкриває можливість розробки нових методологічних підходів до аналізу соціальних процесів. Інтердисциплінарне об’єднання історії, психології, соціології, культурології сприяє створенню цілісного уявлення про процеси соціалізації в менонітському суспільстві.

Keywords: меноніти, надгробки, соціалізація, етапи соціалізації, особистість, релігійна ідентичність, соціальна стратифікація, епітафія.

МОНЕТИ У ФОЛЬКЛОРНІЙ ПРОЗІ ПРО ЗАПОРОЖСЬКІ СКАРБИ

Author: Валерій Фісун

Annotation: У роботі досліджені фольклорні легенди про козацькі скарби, записані у ХІХ-ХХ ст. на території Запорозької Січі, розглянуті монети, їх етимологію, номінальну вартість та належність до різних країн у контексті історичного розвитку грошової системи України XVIII ст.

Keywords: фольклор, легенда, козацький скарб, монета, грошова система

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «НОВА СІЧ»

Author: Віталій Щербак

Annotation: У розвідці розглядається версія походження назви «Нова Січ» щодо місця розташування коша Війська Запорозького Низового 1734–1775 рр. Вказується на її штучний характер, як означення російською владою створення нового осередку запорожців на р. Підпільній. Наголошується, що даний термін ніколи не вживався в середовищі запорозького козацтва, тому він має назавжди зникнути з української історії.

Keywords: козацтво, Запорозька Січ, Військо Запорозьке Низове, російський наратив, Підпільненська Січ.

ГЕТЬМАНСЬКІ ГЕРБИ У ВІЙСЬКОВІЙ СИМВОЛІЦІ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН

Author: Олександр Сурченко

Annotation: Досліджується роль гетьманських гербів у військовій символіці України. Розглядається походження гербів, їхнє зображення в історичних джерелах та сучасне використання. Особливу увагу приділено застосуванню гетьманських символів у сучасних військових емблемах, орденах та відзнаках, що підкреслює спадковість традицій та їхнє значення у формуванні національної ідентичності. Дослідження демонструє, що гетьманські герби залишаються важливим елементом військової символіки, поєднуючи історичну спадщину зі сучасними реаліями.

Keywords: гетьманські герби, військова символіка, козацька геральдика, емблеми ЗСУ, національна ідентичність, історична спадщина.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ» ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРАКТИКУ РОБОТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»

Author: Олена Палійчук

Annotation: Стаття знайомить із програмою «Козацькими шляхами», що була спеціально розроблена для дітей старшого дошкільного віку для ознайомлення зазначеної вікової категорії з історією козацтва, культурною спадщиною та традиціями запорожців. В статті розкрито основні етапи реалізації програми, враховуючи дистанційний формат навчання. В роботі представлено інтерактивні та наочні методи її застосування в контексті просвітницької роботи заповідника «Хортиця».

Keywords: дистанційне навчання, дошкільна освіта, музейна педагогіка.

ФЕНОМЕН КОЗАКА МАМАЯ: З ДОСВІДУ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ

Author: Світлана Копилова, Наталія Чергік, Анастасія Василенко

Annotation: Тези

Keywords: Тези

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДО ПИТАННЯ ПОБУТУ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ: ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ

Author: Сергій Сурченко

Annotation: Вживання та виробництво алкогольних напоїв є невід’ємною частиною людського буття зокрема та культури людства в цілому. У світосприйнятті сучасної людини склалося уявлення про масовий алкоголізм серед запорозького козацтва. Метою даного дослідження є: перевірити гіпотезу про масовий алкоголізм та пиятику на Запорозькій Січі. Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних дослідницьких завдань: проаналізувати джерела, які містять інформацію щодо вживання алкоголю запорожцями; встановити відмінності (якщо такі є) між кількістю вживання алкоголю запорожцями та іншим населенням українських земель іншими етносами, у першу чергу, європейськими. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що виробництво та вживання алкоголю відігравало важливу роль у житті та функціонуванні Запорозької Січі: з одного боку – це було одним із головних джерел наповнення скарбниці (бюджету), а з іншого – відігравало визначальну культурологічну функцію. Проте, гіпотеза про масовий алкоголізм на Запорозькій Січі не підтверджується, адже споживання алкоголю запорожцями відбувалося в рамках тогочасних реалій та мало чим відрізнялось від як суто українських традицій, так і європейських.

Keywords: Запорозька Січ, Гетьманщина, алкоголь, пиятика, традиція.

ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ» В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Author: Анатолій Волков

Annotation: Тези

Keywords: Тези

КОЗАЦЬКИЙ ІДЕАЛ ТА УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (ЗА СПОГАДАМИ ДІЯЧА РУРП ТА ЗАСНОВНИКА ОРГАНІЗАЦІЇ «СІЧ» К. ТРИЛЬОВСЬКОГО)

Author: Ірина Жакова

Annotation: Важливою основою державотворення, єдності та вмотивованості громадян, національної стійкості є національна ідентичність. Ключовою складовою її формування є уявлення про спільне минуле, тобто історична пам’ять та історичні міфи. Недарма з давніх давен людські спільноти серед базових уявлень про світ мали міф про спільне походження. Природно, що найбільший потенціал у формуванні національної ідентичності мають героїчні сторінки спільного минулого. Для українців такими сторінками великою мірою стала історія козацтва. Образ козака надихав успішною боротьбою за права та незалежність, сміливістю та самобутністю. Він підтримував українців в часи визвольних змагань, підтримував культурне та політичне відродження. Мета даного дослідження – дослідити вплив козацького образу на формування державності та національної ідентичності на західноукраїнських землях, зокрема, на основі спогадів яскравого політичного та громадського діяча Кирила Трильовського. Зокрема, досліджено тенденції впливу історичних та, власне, козацьких образів, на різні суспільні верстви, передусім, українське греко-католицьке духовенство, яке мало величезну вагу на західноукраїнських землях того часу. Хронологічні межі нашого дослідження: друга половина ХІХ – початок ХХ ст. – період романтизму, національного відродження та переходу від культурницької діяльності до державотворення. В роботі використовуються поняття «козацький образ» та «козацький міф», які вживаються тут як синоніми. Поняття історичного міфу докладно розкриває історик та філософ В. Артюх: «історичний міф […] є способом сприйняття, переживання і проживання подій минулого носіями національної ідентичності. При цьому феномени проминулої реальності густо вплітаються в структуру людських цінностей, переконань і вірувань. Історичні міфи беруть участь в конструюванні, відтворенні й трансформації національної ідентичності. І часто саме через міф відбувається поєднання історії з національною ідентичністю» [1]. Саме в такому значенні вживаються обидва названі поняття у роботі. Встановлено, що козацький міф мав великий вплив на діячів українського відродження на західноукраїнських землях. Одним із таких діячів був К. Трильовський, за спогадами якого можна простежити, як козацький образ надихав та об’єднував представників інтелігенції, політиків та громадських діячів до відродження української державності.

Keywords: козацький ідеал, державність, історичний міф, національна ідентичність, К. Трильовський