Випуск INSULA. 2022. № 4. Матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції “Запорозьке козацтво в пам’ятках та музейній практиці” 2023
УКРАЇНСЬКІ НАТІЛЬНІ ЧОЛОВІЧІ І ЖІНОЧІ ХРЕСТИ XVII–XIX СТ.: ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Автор: Віктор Векленко, Зоя Маріна
Aнотація: В дослідженні аналізуються питання визначення і датування одного з різновидів дрібної культової пластики, котрий поділяється за гендерним принципом і може служити ставрографічним маркером етнічних українських земель.
Ключові слова: українські чоловічі і жіночі хрести, датування, етнічні українські землі, архетипи, Громадський історико-етнографічний ставрографічний Музей Хреста.
PDF версія статтіАРТИЛЕРІЯ ХОРТИЦЬКОГО «ЗАМКУ» Д. ВИШНЕВЕЦЬКОГО.
Автор: Максим Остапенко
Aнотація: В статті досліджується особливості озброєння хортицького «замку» Д. Вишневецького. Значення цього форпосту на о. Мала Хортиця вимагало від уряду зусиль для його зміцнення. Встановлено, що гармати та важкі рушниці в укріпленнях були ефективною зброєю козаків проти атак піхоти та кораблів, а також проти кінних лучників у разі їх спроби вести вогонь з Великої Хортиці, або правого берега Дніпра. Зроблено висновки про високий рівень організації та професіоналізму війська Д. Вишневецького, оснащеного сучасною зброєю. Наголошено, що самоорганізації є однією з ознак Запорозької Січі – адміністративного та військового центру козацтва в його боротьбі з агресією з півдня.
Ключові слова: Мала Хортиця, Дмитро Вишневецький, гармати XV–XVI ст., гаківниця, самоорганізація, Запорозька Січ
PDF версія статтіМУЗЕОГРАФІЧНІ ТВОРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ДЖЕРЕЛО СОЦІАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА
Автор: Наталія Чергік
Aнотація: Предмет дослідження зосереджений на процесі інтерпретації музейної пам’ятки (дерев’яного ковшика), що значиться у «Каталозі українських старожитностей колекції В. В. Тарновського» 1898 року видання. З метою об’єктивного дослідження тексту, нанесеного на виріб, тлумачення паремій проведене із залученням останніх досліджень із соціальної історії запорозького козацтва та у комплексі із українським фольклорним матеріалом козацької тематики. Окрему увагу приділено фольклорному контексту та значенню слів: вода, вино, байдити, шкура, Хортиця, Батурин, мен. Здійснено спробу встановити історичне підґрунтя сполучення цих слів на корпусі одного виробу. Автор приходить до висновку про значний джерельний потенціал музейних видань, з точки зору відображення ментальних характеристик запорозького козацтва.
Ключові слова: музейна пам’ятка, фольклор, запорозьке козацтво, соціальна історія.
PDF версія статтіВПЛИВИ СІВЕРСЬКО-ПОЛІСЬКОЇ ТА ЗАПОРОЗЬКОЇ ТРАДИЦІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ФОРМ НАТІЛЬНИХ ХРЕСТІВ ПОДНІПРОВ’Я
Автор: Віктор Векленко, Зоя Маріна, Олександра Ромашко
Aнотація: Розглянуто питання трансформації форм натільних хрестів Придніпров’я на основі аналізу хрестів сіверсько-поліської та запорозької традицій, що зберігаються у фондах Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.
Ключові слова: сіверсько-поліські хрести, запорозькі хрести, трансформація форм, архетипи, Громадський історико-етнографічний ставрографічний Музей Хреста.
PDF версія статтіБЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА ЯК МУЗЕЙНА РЕФЛЕКСІЯ (В КОНТЕКСТІ МЕТОДІВ ПОБУДОВИ ЕКСПОЗИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА)
Автор: Світлана Копилова
Aнотація: Публікація присвячена питанням створення музейної експозиції та особливостям презентації в ній тематичної колекції. В статті з’ясовується експозиційна географія проблематики Берестецької битви в Україні за останні десять років; визначаються методи побудови цих експозицій. На прикладі створеної за концептуальним методом експозиції «Де є бої – там є герої. Українському козацтву присвячується» здійснюється аналіз експозиційного розділу «Болотні вогні», який присвячений висвітленню битви під Берестечком.
Ключові слова: музей, експозиція, метод, експозиційний образ, натюрморт, битва під Берестечком.
PDF версія статті«КОЗАЦЬКЕ ПИТАННЯ» В ПОЛІТИЦІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ЗА ЧАСІВ ГЕТЬМАНА П. КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО
Автор: Олійник Олександр
Aнотація: З’ясування розбіжностей в розумінні сутності ключового внутріполітичного, так званого «козацького питання» Речі Посполитої, з боку її офіційно влади і козацької верстви, продовжує привертати увагу дослідників історії суспільних відносин та проблем державотворення і значно актуалізується в умовах сучасної загальноєвропейської інституційної кризи, що призвела до чергової війни. За допомогою ретроспективно-порівняльного аналізу окремих документів та подій часів гетьманування Петра Сагайдачного, робиться спроба з’ясувати ступінь інкорпорованості як запорозького товариства, так і загалом усього українського козацтва у державну парадигму Речі Посполитої. Різне бачення офіційної влади і козацтва розвитку суспільних відносин у спільній державі знайшли своє відображення у спробах вирішення цієї проблеми, яка для польської влади звучала як «козацьке питання», а для козацтва було боротьбою за «старовинні права та вольності»
Ключові слова: козацтво, вольності, врядування, традиція, гетьман, П. Сагайдачний, Польська Корона, Військо Запорозьке, Річ Посполита.
PDF версія статті«ТВІР СТЕФАНА ЯВОРСЬКОГО 1689 РОКУ «ECHO GLOCU… [ЛУНА ГОЛОСУ…]» ‒ УНІКАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ КНЯЖОГО ГЕРБА ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ»
Автор: Бєлов Олександр, Шаповалов Георгій
Aнотація: В статті досліджується унікальність панегірика Стефана Яворського «Echo głosu… Луна голосу» 1689 р. як джерела дослідження герба гетьмана Івана Мазепи. Встановлено використання автором таких ранньохристиянських символів як корабель, якір, вітрило, кермо, весло, маяк, гавань. Виявлено історичні паралелі між реальними подіями 988–989 років, пов’язаними з Корсунським походом князя Володимира і хрещенням ним Русі та описаному в досліджуваному творі художнього вимислу про морський похід Івана Мазепи до Криму в Херсонес (Корсунь). Саме там він отримує нове біблійне ім’я – Іван Хреститель. Зроблено висновок щодо зв’язку іконографії символу хреста-якоря св. Климента, гербами князів Володимира і Ярослава та княжим гербом гетьмана Івана Мазепи.
Ключові слова: Стефан Яворський, Іван Мазепа, Луна голосу, гербова поезія, корабель, човен, хрест на якорі, символ.
PDF версія статтіРУКОПИСНЕ ЄВАНГЕЛІЄ МЕЖІ ХVІ–ХVIІ СТОЛІТТЯ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО ІЗ ХРАМУ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У ЧИГИРИНІ
Автор: Кукса Надія
Aнотація: Перебіг історичних подій на порубіжних українських землях складався таким чином, що збереглося вкрай мало відомостей щодо сакральних пам’яток краю. Тому навіть побіжна інформація є винятково цінною. Рукописне Євангеліє кінця ХVІ – початку ХVIІ ст. є однією з перших відомих на сьогодні згадок про існування в цей час одного із найдавніших храмів Чигирина – церкви в ім’я Успіня Пресвятої Богородиці. Маємо найбільш ранні згадки про цей храм у документах поч. ХVIІ ст. Отже, вірогідно, закладено його було за часів князів Вишневецьких, швидше за все саме Олександра Вишневецького – старости чигиринського і канівського, коли спостерігалася активна розбудова міста, спорудження нових храмів. Як відомо, храм користувався особливим відношенням гетьмана Богдана Хмельницького. З кінця ХІХ ст. до сьогодні зберігається інтрига, кому належало Євангеліє – Антону Конашевичу (Буту) чи Петру Конашевичу Сагайдачному, що спонукає до подальших пошуків істини.
Ключові слова: рукописне Євангеліє із церкви в ім’я Успіня Пресвятої Богородиці, Петро Конашевич Сагайдачний, манускрипт
PDF версія статтіХОРТИЦЬКА СІЧ: ІСТОРІЯ ТА СТЕРЕОТИПИ
Автор: Щербак Віталій
Aнотація: Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю переосмислення генези Запорозької Січі. Її виникнення було зумовлене необхідністю козацтва в організації через зростанням чисельності на середину ХVІ ст. та захисту українських земель від татарської експансії. Сумнівною видається ідея ототожнення фортеці Дмитра Вишневецького з так званою Хортицькою Січчю. Водночас вона має пряме відношення до генези козацького осередку на Запорожжі. Збудований князем замок став своєрідним прототипом укріплення запорозької громади, яке, утвердившись на острові Томаківка в 80-х роках ХVІ ст., дістало назву Запорозької Січі.
Ключові слова: Запорозька Січ, замок, фортеця, Дмитро Вишневецький, козаки, запорожці.
PDF версія статтіДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ НАУКОВЦЯМИ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Автор: Водоп’ян Вікторія
Aнотація: На основі письмових джерел Наукового архіву Запорізького краєзнавчого музею описано історію археологічних досліджень пам’яток козацького часу співробітниками музею. Визначено територіальні межі досліджень, які проводилися. Наводиться опис і аналіз матеріалів та об’єктів, отриманих в результаті досліджень.
Ключові слова: запорозьке козацтво, археологічна пам’ятка, зимівник, кераміка, звіт про археологічне дослідження.
PDF версія статтіПОДІЇ, ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ, КОЗАЦТВО, ЗАПОРОЗЬКА СІЧ ХVІІ ст. У РОМАНІ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ХАРАКТЕРНИК»
Автор: Моісеєнко Світлана
Aнотація: Дається літературний аналіз твору. Показані засоби відображення реальних історичних подій у художньому тексті. Розглядаються сюжетні лінії роману у проекції на історичні джерела. Актуалізується тематична спрямованість твору в контексті сучасних подій.
Ключові слова: козацтво, тема, літературний твір,авторське бачення, історичний документ, художній вимисел, сюжет, лжецаревич Симеон, кошовий, гетьман, характерники, антропоніми, хрононіми, топоніми, образи
PDF версія статтіДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ЕКСПОЗИЦІЇ КОЗАЦЬКОГО КУРЕНЯ В ІКК «ЗАПОРОЗЬКА СІЧ»
Автор: Чередниченко Михайло
Aнотація: На основі джерелознавчого аналізу підготовлено технічне завдання реконструкції інтер’єру типового житла січовиків та проведена робота по відбору, придбанню, виготовленню реплік речового матеріалу, характерного для козацької доби, з метою наповнення майбутньої експозиції. Використовуючи дані отримані в процесі вивчення копії проектної документації підготовленої для будівельних робіт в Новосіченському ретраншементі було проведено роботи, що наблизили зовнішній вигляд нашого куреня до житлових будівель Запорожжя часів Нової Січі. В результаті аналізу повідомлень колишніх запорожців М. Коржа та Г. Кремянського здійснено спробу реконструкції інтер’єру козацького куреня та його наповнення експонатами.
Ключові слова: : курінь, інтер’єрна експозиція, ІКК «Запорозька Січ», проект для Новосіченського ретраншементу, Корж, Кремянський.
PDF версія статтіСИМВОЛІЗМ КОЗАЧЧИНИ ПОЕТИЧНИМИ РЯДКАМИ АВТОРІВ-СУЧАСНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
Автор: Костюк Степан
Aнотація: Подальшим викладом передбачено зацікавити читацьку аудиторію героїчною українською минувшиною, «закласти» бажання само ідентифікуватися захисником сьогодення, будівничим завтрашнього.
Ключові слова: Історична минувшина, козаччина, само ідентифікація, фонди.
PDF версія статтіУЗ-ВИПРОМІНЮВАННЯ В РЕСТАВРАЦІЇ
Автор: Головаха Роман, Азархов Олександр, Сілі Іван
Aнотація: Розглянуто технічні особливості реставрації музейних експонатів на прикладі застосування компонентів ультразвукових біомедичних систем.
Ключові слова: Кавітація, температура, швидкість, випромінювання, дезінфекція, розчищення.
PDF версія статтіДо питання про першу назву острова Хортиця у творі Костянтина Багрянородного «Про управління імперією»
Автор: Завгородній Юрій, Власов Олег
Aнотація: Тези доповіді
Ключові слова: Тези доповіді
PDF версія статтіВИРОБИ ЗІ СКЛА У КОЗАЦЬКОМУ СТАРШИНСЬКОМУ ПОБУТІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ. (ЗА ПИСЬМОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ)
Автор: Олена Кравцова
Aнотація: Метою дослідження є визначення на основі письмових джерел номенклатури виробів зі скла, які були у вжитку представників козацької старшини першої половини XVIII ст. Використання евристичного, історико-порівняльного методів наукового дослідження дозволило не тільки виявити категорії скляних виробів повсякденного життя козацької старшини, але надало можливість класифікувати їх та уточнити їхнє функціональне навантаження. Результати дослідження дозволять більш детально відтворити історію повсякдення козацької старшини та будуть використанні при датування музейних предметів.
Ключові слова: козацька старшина, скляні вироби, письмове джерело, номенклатура.
PDF версія статтіАНАЛІЗ ФОТОКОПІЙ НАУКОВО-ДОПОМІЖНОГО ФОНДУ НЗХ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ТИХ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ЗАПОРОЗЬКИМ КОЗАЦТВОМ
Автор: Будникова Аліна
Aнотація: У статті розглядаються фотокопії з колекції Національного заповідника «Хортиця», що пов'язані з історією запорозького козацтва. Метою дослідження є визначення можливості їх використання в майбутній експозиції Музею історії запорозького козацтва. В колекції представлені фотокопії образотворчих та писемних пам’яток XVI–ХІХ ст. Фотокопії висвітлюють наступні теми: українські землі (в тому числі о. Хортиця) та загальний вигляд Січі за зображеннями та картографічним матеріалом XVIII ст., військова справа та морські походи; окремі події та діячі XVII ст.; економічні відносини XVIII ст.; участь у гайдамацькому русі; російсько-турецькі війни та будівництво Олександрівської фортеці; ув’язнення останнього кошового отамана П. Калнишевського; Чорноморське та Кубанське військо.
Ключові слова: науково-допоміжний фонд, фотокопії, козацтво, гравюри, плани, карти, документи, книги.
PDF версія статтіПЕРСПЕКТИВИ ВІДТВОРЕННЯ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО КОМПЛЕКСУ «КОЗАЦЬКИЙ ЗИМІВНИК» НА ТЕРИТОРІЇ НАЦОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»
Автор: Митрофанова Тетяна
Aнотація: Розглядається перспектива відтворення на території Національного заповідника «Хортиця» історико-етнографічного комплексу «Козацький зимівник» як нового об’єкту туристичної інфраструктури заповідника.
Ключові слова: зимівник, запорозьке козацтво, Національний заповідник «Хортиця», туристичний об’єкт.
PDF версія статтіНОВА ВЛАСНА НАРУКАВНА ЕМБЛЕМАТИКА БРИГАД СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, ЩО МАЮТЬ ПОЧЕСНІ НАЙМЕНУВАННЯ НА ЧЕСТЬ КОЗАЦЬКИХ ГЕТЬМАНІВ ТА КОШОВИХ ОТАМАНІВ
Автор: Сурченко Олександр
Aнотація: Досліджується нові нарукавні емблеми семи бригад Збройних Сил України, що мають почесні найменування на честь козацьких очільників. Аналізуються особливості розробки та впровадження нарукавної символіки. Розглядається процес надання бригадам почесних найменувань. З’ясовуються причини надання військовим частинам цих почесних назв. Проводиться опис зображень нарукавних емблем та розкриття їх символічного значення.
Ключові слова: військова символіка, нарукавні емблеми, Збройні Сили України, бригади Сухопутних військ, козацькі гетьмани, кошові отамани.
PDF версія статтіЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА КРАЄЗНАВЦЯ ТА ДОСЛІДНИКА ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА В. ФОМЕНКО В ФОНДОЗБІРЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»
Автор: Тітова Ірина
Aнотація: В статті розглядаються особисті матеріали запорізького краєзнавця В. Фоменка, з фондів Національного заповідника «Хортиця», які доповнюють його біографію, дозволяють дослідити формування інтересів дослідника до топоніміки та історії запорозького козацтва.
Ключові слова: топоніміка, історія запорозького козацтва, краєзнавство, В. Фоменко.
PDF версія статтіЛИСТУВАННЯ КРИМСЬКИХ ХАНІВ З КОШЕМ У 40–60 РР. XVIII СТ.: СУПЕРЕЧКИ ТА ДОМОВЛЕНОСТІ
Автор: Мірущенко Олександр
Aнотація: У статті аналізуються взаємини Коша та кримських ханів, розглядається проблематика, яка підіймалась у листуванні між ними: комісії з розгляду претензій, спільне користування угіддями, вирішення торговельних питань. Визначаються особливості політики кримських ханів щодо Вольностей у цей період та втручання російського уряду у взаємини між Кримом і Запорожжям.
Ключові слова: кримські хани, Кош, Запорозькі Вольності, ногайські орди, прикордонні комісії
PDF версія статтіХОРТИЦЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Автор: Дударенко Сергій
Aнотація: Досліджується Формування сприйняття острова Хортиця в українському суспільстві. Аналізуються його вплив на формування української ідентичності в місті Запоріжжя. Розглядається процес еволюції відношення до острова Хортиця. З’ясовується зв’язок мешканців регіону з українською історією та культурою через острів Хортиця.
Ключові слова: Хортиця, сакральність, національна ідентичність, запорозьке козацтво, Запоріжжя.
PDF версія статтіХОРТИЦЬКА СІЧ: ДО ПИТАННЯ ДЖЕРЕЛ
Автор: В’ячеслав Саричев
Aнотація: У статті досліджуються дані писемні, зображувальні та речові дані, які утворюють джерельний комплекс питання Хортицької Січі. Основу комплексу становлять дві тематичні групи джерел, що визначають Хортицю як місце адміністративного, а також військового центру запорозького козацтва – Запорозьку Січ 30–50-х рр. XVI ст. Її виникнення розглядається як наслідок високого рівня козацької самоврядності в умовах військової агресії з півдня.
Ключові слова: Хортиця, Хортицька Січ, джерельний комплекс, козацька рада, Кічкаська переправа.
PDF версія статті